Світ постійно змінюється, хочемо ми цього чи ні. Тому разом із ним змінюємось і ми. Уже рік, як навчання в університеті проходить онлайн. Як працюється нашим викладачам і як навчаються студенти в такому режимі? Ми вирішили запитати їх про це. І ось що вони нам розповіли.
- У нинішніх умовах виникають нові проблеми, раніше невідомі, тож студентам, щоб здобути освіту, потрібно навчатися дистанційно, - говорить доцент кафедри іноземних та української мов Олена Гончаренко. - А, отже, постійно потрібно віднаходити нові форми і методи навчання, які б спонукали осмислити віртуальний освітній процес і впровадити його в життя. Саме інноваційні комунікативні технології стали базовою основою для осмислення навчальних дисциплін.
Студенти показали свої як сильні, так і слабкі сторони такого навчання. На жаль, теоретичні знання не мають практичного застосування і тому немає гармонійного єднання фізичної і розумової діяльності. Порушується цей баланс і ми маємо розсіяність уваги. Виявляється, студенти, маючи великий обсяг знань, не можуть визначитись, що головне, а що другорядне. Не вистачає часу, щоб все осмислити.
Проте є й плюси. Система вищої школи передбачає адаптацію, готовність змінюватися. Віртуальний світ існує поряд із нами. Бути гнучкішими дуже важко. Проте вимушені міри привели до того, що молодь почала адаптуватись, діяти, а не чекати інших часів. Під впливом цих обставин ми швидше адаптуємось і починаємо діяти, проявляти ініціативу.
Отже, таке навчання спонукає до уміння вчитися самостійно. Воно розвиває силу волі. І тут є не тільки теорія, а й творчий підхід до презентації своїх знань. Студенти вчаться самі і вчать нас, викладачів – ми навчаємось разом із ними. Взаємопраця, взаємоспілкування – тому немає жодних проблем, яких би не можна було вирішити.
Васильчук Ірина Петрівна, професор:
- Однозначний плюс – я швидко стала освоювати ті програми, до яких не дійшли б руки ще довго. Це – нові навики і розширення когнітивних здібностей. Плюс - не витрачати часу на дорогу, в моєму випадку 3 години на день, плюс час на збори, десь 4 години набігає. Плюс – можливість нормально харчуватися. Мінуси – немає енергетичного обміну та емоційного зв’язку зі студентами, особливо, коли виключені камери. Складно, іноді, пояснити матеріал, наприклад, коли потрібно малювати графік, поступово пояснюючи. Найважче – контролювати виконання завдань, складно організувати командну роботу, розбір навчальних ситуацій, коли потрібна злагоджена робота в команді. Майбутнє, вважаю, за гібридним підходом.
Валентина Хоцкіна, доцент:
- Будь-які непередбачені ситуації, що відбуваються у нашому житті, ставлять перед нами завдання, у яких ми повинні знайти вирішення. А пошук рішень – це розвиток. Ситуація, що відбувається у світі, підштовхнула до розвитку і впровадженню в наше життя оnline-технологій. Радує те, що технології, розроблені в IT-сфері, дозволили продовжити процес навчання, знайти форми ефективного контролю знань. З’явилась можливість збирати великі віртуальні аудиторії і проводити вебінари, наради, конференції та інші заходи. Особливо вразило проведення IV Міжнародного наукового конгресу «SOCIETY OF AMBIENT INTELLIGENCE–2021», аудиторія якого нараховувала більше 500 учасників із 24 країн.
Таким чином, непередбачена всесвітня пандемія спровокувала поштовх до пошуку нових форм навчання, спілкування, співробітництва, що, в свою чергу, змінило наше життя і створило нові можливості. Живе спілкування, звичайно, завжди актуальне. Настане час, і ми повернемось в аудиторії. Але набутий досвід дасть можливість у найближчому майбутньому, поєднуючи аудиторне навчання з дистанційним, використовувати у навчальному процесі нові підходи до реалізації поставлених цілей.
Оксана Романенко, доцент:
- Сучасна молодь живе у віртуальному світі. І ми туди потрапляємо вимушено, і почуваємо себе трохи ніяково, і призвичаїлися не одразу. Студенти – інша справа! Вони з цього світу і не виходять, вони давно існують у віртуалі, тому так важко їх із нього виманити, використовуючи усі підручні засоби – аудіо, відео, кліпи, або торсаючи щохвилини на занятті. Та вийти із зони комфорту досить складно. Тому вони не вмикають свої камери, і ми проводимо заняття неначе «в космос». А ми б так хотіли бачити їхні молоді усміхнені обличчя та відчувати їхню реакцію на те, що викладаємо.
Із досвіду проведення онлайн-занять хотілося б адресувати студентам такі побажання:
- заходити на пару вчасно, інакше це відволікає і викладача, і одногрупників;
- заходити на заняття сидячи або стоячи, аби не лежачи в ліжку (і не дивуйтеся, бо такі випадки траплялись);
- поснідати до початку пари, а не упродовж неї;
- у випадку вимушених пропусків занять не завалювати викладачів завданнями;
- відключати мікрофони, щоб не забруднювати простір зайвими звуками.
Підсумовуючи вищесказане, хочу сказати, що онлайн-заняття втомили і нас, і студентів. Та навчальний процес триває, і успіхи є! Я бачу прогрес деяких студентів, оскільки таке особистісно орієнтоване навчання дає змогу звертати увагу студентів на їхні особисті недоліки й ретельно опрацьовувати складні моменти: вимови, читання, термінології, граматики.
По-друге, онлайн-освіта змушує нас, викладачів, шукати нові підходи до організації навчального процесу. Хоча, відверто кажучи, іноді почуваєш себе аніматором і безкінечним мотиватором (якщо так можна сказати).
По-третє, у наших спробах вправитися з такою ситуацією ми стали набагато ближчими до наших студентів, оскільки зазирнули в їхні кімнати. Тому, здається, не існує єдиної думки стосовно дистанційного навчання. Воно є – це факт, і ми до нього пристосувалися. Я лише хочу висловити подяку тим студентам, які постійно відвідують онлайн-заняття і полегшують їх проведення нам, викладачам – Матейку Олександру, Агаповій Аліні, Чухно Тимуру, Гаман Ользі.
Наталія Ізмайлова к.е.н, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування:
- Вважаю, що тут не може бути однозначної оцінки. Є як переваги, так і недоліки чи навіть обмеження. На мою думку, якість дистанційного навчання залежить від багатьох критеріїв, зокрема. 1) Яка аудиторія (студенти першого курсу, студенти 2-4 курсу, студенти-дипломники чи слухачі післядипломної освіти). 2) Тривалість навчання. 3) Мета навчання. 4) Форма навчання (теоретичні знання, практичні уміння, навички). 5) Географія слухачів. 6) Технічні можливості викладачів і студентів. Можливо, є й інші чинники.
Якщо ми кажемо про навчання студентів першого курсу, то дистанційна форма не буде ефективною взагалі. На другому-п’ятому курсі дистанційне навчання можливе, але також не бажане, тому що професійні знання та навички опанувати, знаходячись перед монітором, дуже складно. Якість таких знань вкрай низька і потребує високого рівня самоорганізації студента, наполегливості та систематичності у навчанні. Як викладач, можу сказати, що більша частка успіху при роз'ясненні нового матеріалу саме в особистому контакті зі студентом.
Але не все так погано. На мою думку, дистанційна форма навчання доцільна, якщо мова йде про короткотермінове навчання з невеликим обсягом інформації для слухачів, які знаходяться в інших містах і потребують удосконалення окремих професійних компетенцій. Як приклад, робота курсів підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, що проводиться Центром кар'єрного і професійного розвитку ННІ Управління та бізнес-освіти. Наші слухачі відзначають зручність формату, доступність викладання матеріалу та загальну ефективність такого навчання. Слухачі прослуховують обсяг лекцій, беруть участь у практичних заняттях у формі семінару чи тренінгу, опановують певну частину матеріалу самостійно у зручний для них час і складають підсумковий залік чи іспит. І це все одночасно з основною професійною діяльністю.
Тож, нове життя внесло корективи в нашу роботу, ми намагаємось адаптуватись до них. Бажаю успіху колегам, студентам і слухачам.
Свою думку висловлюють студенти
Матейко Олександр (група КН-20-1), студент-першокурсник:
- Переваги дистанційного навчання вбачаю ось у чому:
- Деякі дисципліни, що мають теоретичний характер, набагато зручніше вивчати саме в таких умовах.
- Як студент, що живе досить далеко від ЗВО, я отримую додаткові 3-4 вільні години, які витрачав би на шлях до університету.
- Додатковий час дає можливість для додаткового розвитку, позауніверситетської діяльності.
- Дистанційна екзаменаційна сесія.
Недоліки:
- Відсутність можливості для практичного застосування навичок, яке важливе для деяких предметів.
- Відсутність прямого контакту з викладачем.
- Іноді неможливість повної концентрації на занятті через перебування не в робочих умовах.
Аня Неоднича, студентка групи ПР-18-1 (3 курс, юридичний факультет, член РСС):
- Всі вже підлаштуватися під такі умови життя. Вже нікого не здивуєш «Студвесною» в Zoom, вебінарами, зустрічами онлайн, парами, на які навіть можна не ходити. Але рік такого навчання вже трохи набрид. Адже мені, як і, мабуть, кожному студентові, хочеться відчувати цей шалений ритм студентського життя. А в онлайн це все не так відчувається. Хоч у дистанційному навчанні є багато переваг - не треба витрачати час на дорогу до університету; плюс економія до студентського бюджету; є нагода освоїти щось нове; можна відвідувати цікаві освітні заходи зі всієї України і світу.
Ася Мкртчян:
- Перш за все, я вважаю, що одним із найбільших мінусів дистанційного навчання є те, що викладач не має змоги досконало викласти підготовлений ним матеріал для студентів через відсутність зорового контакту та вербального/невербального спілкування. Наступним мінусом, звісно, є відсутність спілкування як соціальної потреби, адже багато хто внаслідок цього перебував у депресії, на якийсь час «пішов у себе», закрився від усього світу. Але в дистанційному навчанні є також і позитивні сторони, які я б хотіла відмітити. Звісно, що першою на думку спадає саме економія нашого часу і коштів, які не потрібно витрачати на дорогу до ЗВО та додому. Наступним хочу зазначити таку важливу річ, як повноцінне харчування вдома, адже тепер не потрібно на перервах перекушувати різними снеками та булочками. Досить важливо зауважити на тому, що студенти, а особливо викладачі навчилися працювати з технікою, намагаючись іти в ногу з часом.
Пасс Дмитро:
- Навчаючись на дистанційній формі, я маю змогу навчатися незалежно від свого місця проживання або стану здоров'я. Також я поєдную роботу з навчанням, на мою думку, це дуже зручно. Але також є інша сторона медалі. Під час дистанційного навчання виникають іноді проблеми з низькою пропускною спроможністю Інтернет-мережі. Та іноді всім, як і мені, зовсім не вистачає живого контакту зі студентами, викладачами та університетом.
Задніпровська Яна:
- На мою думку, дистанційне освіта - це хороший спосіб продовжувати навчання у карантинних умовах. Спілкування з викладачем можна легко відновити завдяки Інтернету і деяких прикладних програм. Також комфортно те, що не потрібно йти далеко, а лише на своє робоче місце у власному будинку. Але якщо є плюси, завжди знайдуться й мінуси: не вистачає живого спілкування. Також проблеми з Інтернетом часто становлять перешкоду для отримання інформації. Але, все одно, це достатньо вдалий шанс на отримання освіти під час пандемії.
Торгунакова Надія:
- Я вважаю, що дистанційне навчання не можна однозначно назвати хорошим чи поганим, адже є багато як переваг, так і недоліків. Ось, наприклад, до переваг можна віднести те, що кожен самостійно намагається опрацювати матеріал, більше докладає зусиль, а, крім цього, ніхто не заважає, як це буває на заняттях. Тим не менше, кількість недоліків теж вражаюча. Час навчання не нормований, і ми витрачаємо його понаднормово, чого не було б, якби ми ходили на заняття. Як би це сумно не було, але монітори, за якими ми раніше залюбки проводили б час, і справді негативно впливають на зір, нашу поставу і загальне самопочуття. Підсумовуючи сказане, можу зазначити, що це непоганий варіант навчання, якщо не враховувати деякі незначні проблеми.
Волошин Андрій:
- Називаю плюси: 1) можливість навчатися у будь-якому місці (за наявністю Інтернету та телефона чи ноутбука); 2) можливість створити власну зручну обстановку; 3) більша зручність; 4) легка доступність до навчальних матеріалів; 5) розвиваються навички самоосвіти.
Мінуси: 1) недостатня кількість практичних знань і вмінь; 2) необхідність мотивації; 3) відсутність розвитку комунікабельності; 4) недостатня готовність навчальних закладів до переходу на дистанційне навчання; 5) іноді виникають проблеми з Інтернетом або електропостачанням.
Надточій Ірина:
- Плюси: 1) Можу навчатися у спокійній обстановці. 2) Маю змогу навчатися вдома, більше часу проводити з родиною. 3) Маю набагато більше вільного часу. 4) Здобуваю більше досвіду в роботі з ноутбуком. 5) Маю удвічі менші шанси захворіти на COVID-19.
Мінуси: 1) Студенти недостатньо зосереджені й гірше засвоюють матеріал. 2) Бракує живого спілкування. 3) Інколи немає можливості бути присутнім на парах, через проблеми з Інтернетом. 4) Втрачається інтерес і мотивація до навчання. 5) Через надмірну роботу з ноутбуком погіршується зір.
Шаблій Дмитро:
- Дуже незвичне таке онлайн-навчання: відчуваєш себе особливим, адже саме в наш час проходять такі зміни у технології навчання. Звісно, дистанційно навчатися зручніше, аніж звичайно. Але у звичній нам моделі навчання є свої переваги. Наприклад: контакт зі своїми одногрупниками. Та, як на мене, дистанційне навчання набагато краще, адже за ним майбутнє.
Дубачинска Олена:
- У нас на дистанційному навчанні є багато можливостей: побудувати темп навчання особисто для себе, розподілити час на вивчення нового матеріалу. Та найпрекрасніше те, що ми висипаємося і вчимося з хорошим настроєм. Зараз ми в ХХІ столітті й наше покоління пізнає нові топ-навички, з якими нам легше буде жити надалі. Але і є мінуси: ми знаходимося багато часу біля екрана комп'ютера або телефона, через це може боліти спина і погіршиться зір. І я вважаю мінус ще в тому, що безліч людей пізнають світ через практичний досвід, а в дистанційному навчанні не існує практики, лише надають нам дані, які потрібно засвоїти.
Отже, головним фактором, як ми бачимо, в онлайн-навчанні є самодисципліна. Перевагами є зручність, вивільнення часу на саморозвиток і навчальний день стає більш продуктивним.
