Зі Святвечором і Різдвом Христовим!

Зі Святвечором і Різдвом Христовим!

Нехай добром і щастям повниться кожна родина! Миру і благополуччя!

Різдво - це міжнародне свято,  яке відзначають на всіх континентах, але кожен народ вкладає в це свято свій зміст, форму та ідею.

Українці відзначають народження бога Рода, який за 12 священних ночей (25 грудня  по 6 січня - за старим стилем), кожна з яких тривала 1000 років, сотворив Всесвіт: золоте Сонце на Святий вечір, ясен Місяць на Щедрий вечір та богиню кришталевої води Дана на Водохрещу. Ось чому готували 12 священних страв, які жертвувати 12- ти сузір'ям Зодіаку, бо приготовлені були від їхнього Живого вогню. На їх честь співали величальні пісні - колядки (грецького походження -calendae), елементи яких на території Подніпров'я були зафіксовані істориками і археологами ще з ІІІ тисячоліття до нашого часу.

Обряд колядувати (Коло Лада)- народження Сонця зимового, що  припадає  на 25 грудня -  повертає на літо, а тому  день починає прибувати. Уславлювати піснями богів: бога, який розпочинає Коло Свароже - новий господарський рік; богиню - матір Божича- Сонця, богів Вогню, Води, Місяця, Зірок,  та отримувати винагороду за них, - так праукраїнці зустрічали новий сонячний рік. З ним пов'язані обряди поклоніння пращурам- духам-предкам: встановлення культу Дідуха на столі, святою жертвою для нього є  приготування обрядової куті з медом, обрядового хліба - корочуна,  крачунів  (на честь бога, що скорочував ніч, а збільшував день), які ставили перед ним на покуті. С.Килимник стверджував, що "Господар з божою їжею - кутею- обходить двір, худобу, закликає й бога багатства й всі добрі сили на Вечерю; закликає й супротивні сили... Але супротивні сили не прийдуть, бо тепер з господарем є бог багатства, хата очищена вогнем, омита-очищена водою ... Тому господар закликає, щоб у майбутньому вони не діяли йому зла, а разом і закликає їх, відганяє лихі сили назавжди".

З прийняттям Християнства свято народження Сонця церка ув'язала з народинами Ісуса Христа, а в повсякденному побуті українців ще  залишились рештки прадавніх обрядодійств,  зокрема колядки та щедрівки, які зберегли  відгоміни народних язичницьких звичаїв: "Ой, дай Боже" - "Ой, Дажбоже", як і у сучасних новорічних побажаннях: " На щастя, на здоров'я та на Новий рік, щоб родило краще, як торік - жито, пшениця та всяка пшениця... Дай, Боже". І якщо  Коляда поширена в усіх слов'янських народів, тоді як щедрівки - суто українського походження, з весняними мотивами, оскільки в дохристиянські часи праукраїнці святкували Новий рік навесні. Виконувалися вони на Щедрий вечір - новоліття, коли відбулося зміщення Нового року  на січень. Тому на передодні Нового року щедрівку про ластівку, що весну закликає, співає увесь світ різними мовами, завдяки геніальний музичній обробці М.Леонтовичу.

До речі, обряд "водіння Кози", як і щедрівка про козу - жертовна тварина (так називали останній сніп пшениці, що символізував умирання рослини і її відродження після сівби) - це відродження природи, смерть старого і народження нового року. Ці обрядовистави є духовною творчість наших пращурів, вічним і неповторний проявом Любови до життя, що ми - сьогоднішні, маємо осмислили, зберегти і передати у спадок молодому поколінню, як прояв збудження у нашій душі Любові до нашої сивоі давнини, до нашого народу, до України. 

 

06.01.2021
ЮРИДИЧНА АДРЕСА: вул. Медична, 16, м.Кривий Ріг, Україна duet.edu.ua@gmail.com +380 97 214 8869
ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ: пл. Захисників України, 2, м.Кривий Ріг, Україна vstup.duet@gmail.com +380 98 207 3648

Генеральні партнери

Про сайт Конфіденційність Доступність Cookies
Copyright 2024 ©