За сприяння ГО «Політичний менеджмент» 1 листопада на базі Криворізького економічного інституту відбулася презентація книги «Трансформація української національної ідеї», що є збіркою робіт 30 авторів (вітчизняних істориків, філософів, політологів, культурологів), які дають власні відповіді на питання про те, як розвивалася «українська ідея», чому і на якому етапі вона загальмувала, і що слід зробити, щоб «українська ідея» знову стала «українською мрією».
Присутні мали змогу поспілкуватися з упорядником збірки, громадським і політичним діячем Олесем Донієм про те, що це за книга та чому для України важливо визначити нову національну ідею.
Презентоване видання адресоване, в першу чергу, тим, хто хоче розібратися в українських цінностях і готовий до їхнього оновлення. Серед авторів — Олександр Кочетков, Роман Кудлай, Олександр (Олесь) Доній, Анатолій Єрмоленко, Сергій Гайдай, Олександр Щерба, Павло Гай-Нижник, Леонід Чупрій, Сергій Дацюк, Олексій Толкачов, Євген Уткін, Марія Кармазіна, Володимир Єшкілєв, Ірина Кресіна, Володимир Фесенко, Людмила Филипович, Віталій Кулик, Олег Покальчук, Ігор Щупак, Ян Валєтов, Тетяна Бевз, Олександр Бабіч, Віктор Савченко, Богдан Бернадський, Іван Патриляк, Володимир Волковський, Андрій Чуткий, Віктор Горобець, Тарас Чухліб, Володимир Сергійчук…
Зустріч із політиком Олесем Донієм, а до того, ще й письменником, який презентував свою нову книгу «Трансформація української національної ідеї», відбулася 1 листопада у лаунж-зоні Криворізького економічного... На неї зібралися студенти, викладачі і співробітники інституту.
- Ми вже не вперше проводимо такі заходи, - сказав, представляючи гостей, заступник директора Валентин Орлов. - Нас дуже тішить те, що такі зустрічі викликають зацікавленість у суб’єктів громадянського суспільства і в наших студентів.
Гості (окрім Олеся Донія, були ще й п. Леонід і п. Роман) розпочали свої виступи-полеміку з теми, яка хвилює кожного громадянина нашої країни: як побудувати щасливу і міцну державу? як зробити так, щоб кожен із проживаючих у ній був задоволений?
Важкі питання, на які не так просто знайти відповідь. Гості, кожен по-своєму, аргументували свої відповіді, іноді опонуючи один одному. На прохання розповісти про себе і нову книгу, пан Олесь відповів:
- Я ставив перед собою дві глобальні цілі за все життя. Перша – це боротьба за незалежність України. Я йшов за цією метою в університет імені Тараса Шевченка, бо були чутки, що там є залишки підпілля, політорганізацій. Я займався цим кілька років. Мене виганяли з університету, вдома проводили обшуки, саджали в тюрму. Тобто це була перша ціль - глобальна - в моєму житті. Вона була досягнута. Друга – через усвідомлення, через осмислення я прийшов до висновку щодо необхідності світоглядної реформації в Україні.
Адже наші, як успіхи, так і проблеми, вони, перш за все, у нас самих, у нашому ціннісному ряду, в наших ідеях. Вони були достатні для виборювання незалежності, але тепер недостатні для того, щоб ми вигравали у боротьбі з найбільш успішними націями світу. Для цього нам потрібно переосмислити все: ми повинні взяти найкращі ідеї у них і продовжувати впроваджувати їх і свої власні ідеї, які були у нас із попередніх етапів нашої історії.
Я розробив четвертий конкретний етап національної ідеї, який полягає у 25 сходинках до суспільного щастя і намагаюсь пропагувати ці ідеї зі сподіванням, що на якомусь етапі українська нація буде готова прийняти один із таких варіантів для успішного, власне, прориву. Це моя мета. Тобто, я хочу, щоб українці зрештою зрозуміли, що держава – це лише засіб, а не мета, а мета – щоб українці були щасливими.
Я до цієї книги залучив 30 авторів. Планую зробити 30 презентацій – від Ужгорода до Маріуполя. Вже такі зустрічі відбулися в Києві, Житомирі, Острозі, Луцьку, Рівному, Львові, Кам’янцю-Подільському, Черкасах,Чернігові, Фастові, ось доїхав до Кривого Рогу, а тепер будемо далі їхати далі по Дніпропетровщині – до Запоріжжя і по всій Україні.
Про свої враження від зустрічі говорить доцент кафедри іноземних та української мов Олена Гончаренко:
- Я хочу сказати, що зустріч дуже важлива в рамках сьогоднішніх подій, які відбуваються в нашій країні. Над-актуальна, над-значима… Бажано було, щоб ці ідеї могли втілитися ще на початку 90-х років минулого століття. З таким великим запізненням ми сьогодні звертаємось до нашого історичного минулого, щоб оцінити сьогодення. Те, що подана така велика палітра ідей, які пропонує автор, я акцентую увагу на тому, що вже була переосмислена в ХІХ і ХХ сторіччях національна ідея тими, хто пройшов цей шлях. Тепер надійшов і наш час і ми маємо це осмислити. Я звертаюсь подумки до Тараса Шевченка, тому що це базові поняття. Можливо, романтика, але все одно це для мене найхарактерніше – його «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм моє дружнє послання».
Я думаю, це та ключова ідея, яка у цьому творі закладена, - це добробут нації, добробут українців, їх сенс існування. Ми повинні багато осмислювати в процесі сьогоднішнього дня, все те, що відбувається, і не просто давати оцінки, свої судження виводити, нам потрібно ще й діяти. А це набагато складніше, тому що тут цілий арсенал не лише критичного мислення, не лише наших знань. Тут іще багато невизначеності того, що ми розуміємо під тим поняттям, хто ми є насправді.
От коли ми тільки усвідомимо свою ідентичність, визначимо свої завдання і мету, от тоді ми побудуємо Україну. Україна тоді не лише в душі у нас буде романтично звучати, вона буде навколо нас, тому що ми господарі в своїй історії і повинні зробити все, щоб побудувати міцну державу і тільки тоді це здійсниться в реальності.
Наші плани не лише в мріях, нам потрібно вже діяти і діяти досить ефективно і злагоджено. Дуже багато помилок було допущено в минулому і треба щоб надалі їх недопустити: і мир наблизити, і землю зберегти – от тоді буде квітуча Україна.
- Оті етапи, про які говорить Олесь Доній, - продовжила розмову голова Криворізької міської організації журналістів, Заслужений журналіст України Людмила Тіміргалєєва, - це шлях до останнього етапу – бути щасливими! Я скажу, що чимало людей у нас таких є вже й сьогодні і вони мають таке щастя. Це люди, які присвятили своє життя українському народу і живуть за такими мірками. І в нашому місті є такі люди. Треба на них спиратися і брати з них приклад.
- Варто замислитися над тими речами, про які ми сьогодні говорили, - сказав на завершення заступник директора Валентин Орлов. - Тут кожен сам зробить висновки.
