Сьогодні відзначають у світі Міжнародний день солідарності журналістів. Його було проголошено в 1958 році за рішенням IV конгресу Міжнародної організації журналістів (МОЖ) – найстарішого і найбільшого інтернаціонального журналістського об’єднання у світі
Дата 8 вересня була обрана не випадково. Саме в цей день у 1943 році в Берліні був страчений фашистами чехословацький журналіст, літературний і театральний критик, публіцист, активіст чехословацької компартії Юліус Фучик. Він був заарештований гестапо у квітні 1942 року. У нацистських катівнях Юліус не залишив професію і встиг написати книгу «Репортаж з петлею на шиї» (чес. Reportáž psaná na oprátce), за яку був посмертно в 1950 році удостоєний Міжнародної премії Миру. Традиційно в день солідарності журналістів у багатьох країнах проходять збори та конференції, на яких медійники діляться досвідом і відзначають найдостойніших у своєму середовищі.
Говорить Ольга Гончар, журналістка (головний редактор у Експерт-КР):
- У Міжнародний день солідарності журналістів варто більше дізнатися про Юліуса Фучика, на згадку про якого цю дату і запроваджено. Варто почитати про журналістів, наприклад, Білорусі, які зараз зазнають утисків у боротьбі за права і свободи людини в рідній країні. Зрештою, варто підтримати українських журналістів, які чинять опір беззаконню влади, хоч їх не пускають на публічні заходи і застосовують тиск. Варто згадати, що справжні журналісти – це вартові здорового суспільства. Підтримайте журналістів словом, постом у соцмережах або фінансовим внеском на розвиток редакції – це буде найкращий вияв солідарності з ними.
Свою думку висловлює Олена Гончаренко, доцент кафедри іноземних та української мов:
- Підготовка студентів журналістів-міжнародників ведеться вже два роки в нашому університеті. Ми підготували вже другий і третій курси, тим самим доєдналися до когорти журналістів всесвітніх організацій і безпосередньо до нашої місцевої журналістської організації. На сьогоднішній день це одна із найнебезпечніших професій, і про це знають наші студенти з першого курсу. Їм доведеться брати участь у різних аспектах життя: соціальному, політичному, а сьогодні ще й військовому. Ми бачимо, скільки військових кореспондентів знаходиться на сході країни. Отже, сьогодні журналісти – це волонтери, вони є посередниками, які зв’язують нас із багатьма проблемами сьогоднішнього дня, де вирішуються справи не лише словом, а й ділом. Журналісти долучаються до процесу, так би мовити, окультурення і просвітлення нашого суспільства. Це дуже важливо навчати молодь налагоджувати мости миру. Саме журналісти завжди знаходяться на передовій. Вони є виявом нашого громадянського суспільства, показують шляхи вирішення проблем, що існують у ньому. Коли студенти бачать ці можливості, вони кажуть, що хочуть бути дипломатами чи міжнародниками, безпосередньо долученими до процесу міжнародних відносин. Отже, не побоюсь повторити, що журналіст у цьому плані відіграє провідну роль. І наше завдання – підготувати, дати базові поняття і, головне, цінності, які нас об’єднають. Вони в нас є – національні і загальнолюдські. І коли журналіст засвоює ці поняття, тоді він поширює їх, і тим самим ми стаємо ближчими одне до одного і прагнемо миру, здобуваємо його в наших серцях і будуємо державу.
Додає кілька слів Олександр Тирса, студент 2-го курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»:
- Я вперше звернув увагу на це свято - Міжнародний день солідарності журналістів. І я радію, що належу до цієї когорти сміливих людей. Мрію стати журналістом-дипломатом, адже вони комунікують зі світом, уміють знаходити спільну мову з різними категоріями людей. Я входжу вже в цю професію. Маю практику навчання і роботи на дуальній освіті: півроку рацював і багато комунікував з людьми, а також працював із документами в сервісному центрі «Єдине вікно» (з надання інформації і документів). Це була вже справжня практика, де я навчався знаходити спільну мову з різними людьми. Мені сподобалось там працювати. У чому солідарність журналістів? – запитую я себе. – Особливість професії журналіста вбачаю в тому, що вони всі достатньо сміливі люди, просвіщають маси, несуть достовірну інформацію. Основне, вважаю, давати правдиву інформацію та вміти донести її до людей.
