Болить... Болить так, що хочеться кричати на весь світ щосили. Та душа, мов решето, вся у дірах. І здається, що скоро від неї вже зовсім нічого не залишиться. Вона розтрощена і посічена уламками кожної ракети, якими атакують Україну.
Посеред ночі, як завжди, підло і підступно, російська федерація, завдала ракетного удару по цивільному об'єкту в Кривому Розі – готелю. Не одне покоління випускників нашого університету мають чимало теплих спогадів про це місце, у залах якого традиційно проходили студентські бали. Тепер лишилися лише пам'ятні фото і спогади, яких не знищити жодною ракетою.
Стіни можна відбудувати. Та, на жаль, є загиблі, яких вже ніколи не повернути, і поранені. Від цієї несправедливості хочеться кричати. Хочеться, але ти більше не маєш сил на крик. Однак маєш силу на донати для підтримки Захисників і Захисниць України.
Державний університет економіки і технологій висловлює свої щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Не забудемо і не пробачимо жоден злочин країни-терористики російської федерації.
