Кожному і кожній з нас варто дізнатися більше про аутизм. Адже, за даними ВООЗ, з аутизмом народжується кожна сота дитина в світі.
Сьогодні ми говоримо про потребу усвідомлення та розуміння аутизму як розладу та стану, який може впливати на життя людей та їхніх родин. Цей день створює можливість звернути увагу суспільства на потреби людей з аутизмом, їхні досягнення, а також на важливість доступу до ресурсів, послуг та підтримки для них та їхніх сімей.
Розповсюдження знань про аутизм сприяє створенню більш інклюзивного середовища, де люди з аутизмом можуть розвиватися, відчувати себе прийнятими та здійснювати свої потенційні можливості. Такі заходи сприяють підвищенню свідомості суспільства про аутизм і зменшенню стигми, пов'язаної з цим розладом.
- Отже, ті знання, які можуть допомогти: Зацікавленість розумінням розладів аутистичного спектру (РАС) виникла ще у 19 столітті і продовжує збільшуватися. Однією з причин, що спонукає дослідників вивчати етіологію аутизму, є зростання поширення цього розладу.
- Аутизм розуміється як загальне порушення розвитку, уперше чітко був описаний австрійським психіатром Л. Каннером і американським педіатром та психіатром Г. Аспергером. Термін аутизм (від гр. сам) належить швейцарському психіатру Е. Блейлеру, який першим застосував його для визначення категорії егоцентричного мислення при шизофренії, яке відірване від реальності, керується бажаннями (Д. Шульженко). Аутизм не = шизофренія!
- На початковому етапі аутизм трактувався в категорії психічних процесів, а саме як специфічний вид мислення, сучасному – аутизм розглядається більшою мірою в категорії психічних станів. Аутизм як стан особистості виражається в надмірній самозаглибленості, відході від контактів з оточуючими, відчуженні, зануренні у світ власних переживань. Аутизм як категорію певного стану почали розглядати через схожість за своїми виявами (відхід від реальності, замкненість, певна соціальна ізоляція) на стани, що переживає кожна людина під час хвороби, трауру, втоми, депресії, травми та іншого.
