Наш стяг – пшениця у степах
Під голубим склепінням неба...
23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг.
Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.
Відтоді український прапор підіймали над Еверестом. Його розвивають антарктичні вітри на станції «Академік Вернадський». Він літав у космос з Леонідом Каденюком. На фюзеляжі вертольота пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Підіймається на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Підтримував і першим вітав Руслану та Джамалу з перемогою на Євробаченні. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції Гідності. Нескорений ішов назустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральнику «Черкаси» в Криму.
Сьогодні Державний Прапор України – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять.
Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвиватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
Шануймо рідний стяг! Слава Україні! Героям слава!
