Тривалий час в цей день вшановували пам'ять, у першу чергу, загиблих у Другій світовій війні. Адже 22 червня - це день нападу Німеччини на Радянський Союз і початок німецько-радянської війни. Це був лише один конфлікт з багатьох, які в цей час точились майже в усіх куточках планети. Але, саме німецько-радянська війна стала для народу України справжнім лихоліттям. За неповних три роки окупації загинуло понад 5 мільйонів цивільних, з них 1,5 мільйони українських євреїв – жертв Голокосту. На фронтах тієї війни було вбито ще майже 4 мільйони українців, які воювали в лавах різних армій. Це непоправні демографічні втрати від яких і досі не може оговтатись українське суспільство.
Зараз на нашій землі знову фашисти, сучасні рашисти. Як і 80 років тому, сьогодні окупанти нищать українські міста та села, вбивають цивільних, грабують та ґвалтують. І сьогодні ми маємо згадати не лише про Уманський або Київський котли, про оборону Києва чи Одеси, а й про сучасні Бучу, Гостомель, Сєвєродонецьк, Маріуполь. Наші сучасники, воїни-герої, боронять нашу землю, отримують поранення та гинуть в боротьбі з рашистами.
Проте, слід пам’ятати, що в тій війні ми перемогли фашистів і в цій війні ми переможемо рашистів.
Слава Україні! Слава ЗСУ!
Матеріал підготував Роман Шляхтич - в.о. декана юридичного факультету ДУЕТ, кандидат історичних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних наук
