Ми звернулися до співробітників КЕІ з цим запитанням і вони поділилися своїми думками із нашими читачами
Валентина Шайкан, професор:
- 2019 рік був складним як для мене, можливо, як і для більшості людей в нашій державі: жили турботами своєї родини, своєї країни, свого вишу, а також працювали, разом раділи успіхам, разом працювали над недоліками… Працювали багато, але вміли й відпочивати великим дружним нашим колективом. Наприкінці 2019 року побачили, що значить гарно працювати та мати гарні результати. Пишатися можна нашими викладачами, студентами, співробітниками. У нашому виші почуваємося потрібними, відчувається, що про колектив дбають, і тому є велике бажання творити. Дуже сподіваюся, що у 2020 році ми зробимо корисного і для себе, і для держави, в цілому, ще більше. А тому наснаги всім, здоров'я міцного і вперед до справжніх перемог, великих успіхів і досягнень!
Валентин Орлов, доцент:
- Рік був цікавим і насиченим, події яскраві та значущі. Інститут зміг досягти нових успіхів і реалізувати нові проекти. Найбільш значущі - відкриття ІТ-хаб коворкінгу та Грин-хаб, нових просторів для реалізації своїх ідей студентами КЕІ. У суспільному житті значущі події - президентські та позачергові парламентські вибори, формування нової влади. Дуже пишаюсь, що Президентом України став саме наш випускник - Володимир Зеленський. Ну, і в особистому плані дві значущі події - народження онука та перетин піввікового рубежу у своєму життєвому шляху. Життя триває!..
Ігор Шелевицький, професор:
- Минулий 2019-й рік особливих здобутків не приніс. Найбільш цікавим моментом у моєму житті було те, що я вже вдруге побував в Ефіопії. Ця поїздка пов’язана з роботою – наші українські компанії працюють з Ефіопією в галузі модернізації озброєнь, модернізують радари. У зв’язку з цим там знаходиться багато техніки ще з часів СРСР і вони її удосконалюють. Крім українських спеціалістів, там працюють і білоруси, росіяни та ін. Ефіопія - цікава країна, має дуже давню державність, десь близько 3 тис. років. Вона християнська, хрещена в 2000 році від Різдва Христового і зберегає православ'я. Жителі цієї країни вважають себе нащадками цариці Савської. Країна вдвічі більша за територію України, має 90 млн. населення, яке дуже шкидко зростає. Рівень життя має не дуже високий, але інвестиції з Китаю, Кореї, Голландії та інших країн допомагають їм. Вони займаються здебільшого сільським господарством, трішки металургією. Ми працювали безпосередньо із технікою, готували її до застосування, зокрема, моя діяльність була пов’язана з цифрофою обробкою сигналів. У цілому, країна дружня. Залишилося багато гарних спогадів від відпочинку: можна було посидіти у вихідні дні в кафе, попити смачної кави, поспілкуватися з колегами. А ще цікаво було побачити жерло погаслого вулкану. Там досить дивовижна краса – у великому котловані внизу виблискує вода, а на стінках цієї «чаші» збудовані готелі, оглядові майданчики, кав’ярні. (Це приблизно, як у Кривому Розі кар’єр, залитий водою). Скажу Вам, побувати в таких країнах варто – це зовсім інший світ. Українцям слід відкривати для себе нове, щоб зрозуміти, наскільки він різний і наскільки різні живуть люди, що мають різноманітні культури, як вони між собою взаємодіють і як розвиваються. Складність лише в тім, що слід добре знати англійську мову, щоб спілкуватися з людьми. Знання англійської дають широкі можливості.
Олександр Темченко, професор:
- Особисто для мене 2019 рік запам'ятався можливістю відвідування цікавих місць. Зокрема, зі своєю донькою ми здійснили пізнавальні подорожі до різних міст - побували в історичних музеях Полтави, побачили неповторну природу Трускавця, добре відпочили влітку в Залізному порту і навіть протягом декількох днів відвідали окремі столиці Європейського Союзу. То ж минулий рік був досить насичений на незабутні події. Новий 2020 рік для мене ювілейний, тому маю надію, що він повинен принести позитивні зрушення в економіці України, а наш інститут завдяки насназі та натхненню і фаховим компетенціям професорсько-викладацького колективу продовжить стабільно розвиватись та отримає нові наукові здобутки, а відтак гідно представлятиме вітчизняну вищу освіту на рівні досягнень провідних європейських університетів. Користуючись нагодою, також хотів би вже як тренер, щоб наша студентська футзальна команда КЕІ по завершенню Чемпіонату міста була у трійці призерів другої ліги. Для цього є всі підстави, адже поки що команда виступає без поразок і займає друге місце в турнірній таблиці.
Тетяна Бондаренко, доцент:
- Запам'ятала 2019 рік новими туристичними маршрутами: своєю першою мандрівкою літаком до Батумі та відкриттям нового місця - Подільські товтри (на Хмельниччині). Грузія вразила своєю природою та гостинністю місцевих жителів, про які ми багато чули, але побачити на власні очі - інша справа. На жаль, 2020 рік розпочався зі страшних новин про трагедію в небі та про хвороби знайомих. Тому хочеться сподіватися, що далі все буде добре і мир прийде до кожної родини.
Катерина Лозівець, голова РСС КЕІ:
- Ми з командою ради студентського самоврядування вирішили провести на зимових канікулах тимбілдинг. Нашою метою було підведення підсумків роботи за семестр, згуртування нашої команди та просто неформальне спілкування, святкування Нового року в колі друзів. Місцем проведення ми обрали наш новий затишний Грін Хаб. Команда організаторів підібрала цікаві ігри на командооб'єднання, комунікацію учасників. Час пролетів швидко і непомітно, розходитись не хотілося зовсім. Весь наступний день дивилася зворушливі фітбеки і планувала майбутній тимбілдинг. Це був крутий досвід, шалена мотивація і вдалий початок нового продуктивного року нашої команди. Далі – ще більше та ще краще!
Тетяна Заіка, фахівець Центру довузівської підготовки та освіти дорослих:
- Рік був цікавим і складним, місцями досить несподіваним, а інколи взагалі божевільним! Але він минув і залишив безліч цікавих спогадів... Минулий рік був насичений не тільки роботою, але і цікавими заходами. Дуже приємно, що саме в цьому році в нашому інституті започаткувалась традиція гучно та весело відзначати корпоративні свята. За підтримки голови профспілкового комітету Алли Василівни Максимової та ідейної команди розпочали “марафон” свят із Масляної. Ми з дівчатами зіграли сценку, яка показала традиції зустрічі весни. Далі незабутній день здоров'я з веселими стартами, конкурсами та запальними танцями. Завершальною яскравою крапкою став “казковий” Новий рік, який відправив нас у мандрівку країнами світу і познайомив із традиціями святкування Нового року, майже в кожному куточку нашої планети. Хочу висловити слова вдячності всім колегам, кафедрам і структурним підрозділам за таку активну участь і підтримку. Рік був цікавий і веселий. У 2020 році я бажаю нам витримки та терпіння. Я впевнена, що усі зміни, які будуть відбуватися у нашому житті, будуть тільки на найкраще. Далі більше, далі цікавіше!
Василь Ткачов, системний адміністратор ІТ-хаб:
- Я нещодавно закінчив Центрально-Міський ліцей і відразу ж після закінчення потрапив до КЕІ, де влаштувався працювати техніком інформаційно-обчислювального центру. Я вважаю, мені дуже поталанило, що я потрапив до такого колективу і підвернулась така можливість. На перших порах мені дуже допоміг у роботі і став моїм безпосереднім наставником старший викладач кафедри ІПЗ Микола Ходукін. Від нього я дізнався, як працює інститут, які тут є системи і які можуть бути проблеми та як їх слід вирішувати. Із серверами я займався із колегою Наталею Леонченко. Отже, мені дуже поталанило і це для мене знаменний рік – адже я маю першу роботу в державній установі. Цей рік став для мене різким переходом від дитинства у доросле життя. Мої ровесники нині проходять такий відрізок життя як студентство, а я його, можна сказати, пропустив. Проте в минулому році я вступив на заочну форму навчання до КЕІ – ФОФІТ, спеціальність «Інженерія програмного забезпечення», а вже на другому курсі перейшов навчатися на стаціонар. Мене у всьому підтримала мама, вона була рада, що я знайшов цікаву роботу, адже сьогодні молодій людині без досвіду отримати роботу практично нереально. Отже, минулий рік був повністю присвячений у входження в систему інституту і в доросле життя.
