О 3 годині 15 хвилин 22 червня 1941 року після артилерійської і авіаційної підготовки німецькі війська перейшли кордон СРСР
Через 45 хвилин міністр іноземних справ Німеччини Йоахім Ріббентроп вручив радянському послу в Берліні ноту про оголошення війни, а ще через півтори години німецький посол у Берліні зробив аналогічну заяву міністру закордонних справ В'ячеславу Молотову. Того ж дня війну СРСР оголосили Італія і Румунія, наступного — Словаччина, 25 червня — Фінляндія, а 27 червня — Угорщина.
До 1 грудня 1941 року німецькі війська просунулись вглиб території СРСР на 800-1200 кілометрів і захопили Прибалтику, Молдавію, Білорусію, Україну і значну частину Росії. Низька боєздатність і неготовність Червоної армії до війни, ігнорування Сталіним попередженнь розвідувальних служб про план німецького вторгнення призвели до втрати Радянським Союзом важливих сировинних, виробничих і продовольчих районів, смерті мільйонів цивільних, а наступ ворога вдалось зупинити лише на лінії Ленінград — Москва — Ростов-на-Дону ціною життів 3 мільйонів убитих, більше мільйона поранених і кількох мільйонів полонених.
15 жовтня почалась битва за Москву, з якої було евакуйовано державні, політичні, військові та дипломатичні органи; вона закінчилась 7 січня 1942 року, коли німецькі війська були відкинуті на 100-250 кілометрів.
12 вересня 1942 року німецькі війська підійшли впритул до Сталінграда, битва за який завершилась 2 лютого 1943 року перемогою Червоної армії. Це кардинально змінило хід як Німецько-радянської війни, так і Другої світової вцілому, перелом у яких був закріплений влітку 1943 року в результаті Орловсько-Курської битви.
