8 травня Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує пам’ять усіх загиблих у Другій світовій війні.
Друга світова війна (01.09.1939-02.09.1945) є однією з найкривавіших та найтрагічніших сторінок в історії людства. Українська земля завжди була ареною масштабних битв, найзапеклішої боротьби за волю, і Друга світова війна не була винятком.
Втрати України в Другій світовій війні є катастрофічними за масштабом. Попри те, скільки пройшло часу від завершення Другої світової війни, історики й досі не можуть дати точної відповіді про сукупні людські втрати на території України. Згідно з даними, опублікованими Українським інститутом національної пам’яті, людські втрати загалом становлять понад 8-10 мільйонів людей, серед цивільного населення – понад 5 мільйонів людей, півтора мільйони – жертви Голокосту, 3-4 мільйони серед військових.
За період окупації нацистським режимом понад 2 мільйони людей було вивезено на примусові роботи до Третього Райху, 33771 єврея було розстріляно під час трагедії в Бабиному Яру (29.09.-30.09.1941). Зруйновано та знищено 28000 сіл та 700 міст [1].
Саме в сільській місцевості розгорталися нацистські каральні акції «втихомирення» й антипартизанські операції, у результаті яких стерто з лиця землі понад 250 населених пунктів України разом з їхніми мешканцями [2]. У списку численних трагічних подій на території України під час Другої світової війни виділяється каральна операція німецьких нацистів в селищі Корюківка Черніговської обл. (01.03.1943 - 02.03.1943) під час якої було вбито і спалено до 7 тисяч людей різного віку — від немовлят до немічних старих. Це була наймасштабніша каральна операція нацистів зі знищення мирного населення разом із населеним пунктом у Другій світовій війні в Європі. Корюківська трагедія стала символом звірств нацистів і нагадуванням про жахи війни, які не повинні повторитися. Вона залишається важливою частиною історичної пам’яті України та свідченням про злочини проти людяності [3].
Українці відігравали важливу роль у боротьбі з німецьким нацизмом у світі, воюючи в різних арміях, а саме 6 мільйонів у лавах Червоної армії, 100 тисяч у лавах УПА та вихідці з України воювали в арміях Польщі (120 тисяч), США (80 тисяч), Канади (45 тисяч), Франції (5 тисяч). Втрати у Другій світовій війні дійсно неможливо виміряти лише числами. Кожна цифра в статистиці приховує за собою особисті трагедії, невимовний біль, втрачені мрії та зруйновані сім’ї. Це історії про невинних цивільних, які були змушені стати свідками жахіть війни, про солдатів, які поклали свої життя на вівтар свободи, про міста та села, що були знищені до останку.
Війна залишила глибокий слід у серцях та душах українців, який не зникне з плином часу. Вона нагадує нам про важливість миру, про необхідність пам’ятати та вшановувати тих, хто віддав і віддає своє життя за свободу. Історії війни — це не лише розповіді про втрату та горе, але й про мужність, відвагу та непереможний дух українців, які боряться за Незалежність своєї держави.
Інформацію підготувала студентка гр. ІП-22 Карина Гайванович за джерелами:
- Друга світова війна. Український інститут національної пам'яті – офіційний вебсайт
- СМОЛІЙ В. А. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. 2004. 671 с
- Корюківська трагедія 1943 року: анатомія злочину. Український інститут національної пам'яті - офіційний вебсайт
До Дня памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, студенти і студентки групи ІП-22 підготували відео – читання поезії Олександра Олеся «Європа мовчала».
