Рік тому життя усієї України вкотре розділилося на «до» та «після», а дата 24 лютого назавжди закарбувалася у пам'яті... Попри усі біди та випробування воєнного часу, ми не зламалися, а об'єдналися і продовжуємо гуртуватися заради спільної Перемоги.
За 365 днів ми навчилися цінувати кожен момент життя і найменший промінчик світла, відрізняти звуки шахедів від газонокосарки і грюкіт необачно зачинених дверей від ворожих обстрілів.
Навчилися не відкладати на потім зустрічі з друзями й телефонні розмови з рідними, полюбили бавовну замість синтетики та паляницю замість полуниці. Зробили жовто-блакитні кольори трендом у всьому світі, знайшли нове масове хобі – колекціонування марок.
За цей рік ми стали витривалішими як фізично, так й емоційно. Тепер серце не калатає скажено від звуків сирени, бо це стало сумною буденністю та сигналом до алгоритмічної звички прямувати в укриття.
До річниці повномасштабного вторгнення росії на територію України, ми запитали у ДУЕТівців, як пройшов їхній рік, який тепер для кожного з нас починається з 24 лютого...
Пам'ятаємо всіх, хто віддав свої життя за те, щоб Україна залишалася незалежною та цілісною і щоб ми могли бути українцями.
Пишаємося тими, хто цілодобово оберігає наш відносний спокій. Віримо в Перемогу України!
Дякуємо силам оборони за можливість навчати і навчатися!
