Освіта протягом усього життя є девізом для професорсько-викладацького складу Криворізького економічного інституту, який зібрався 24 січня на черговий Project day
в новоствореному ІТ-хаб коворкінгу
Для співробітників КЕІ це вже стає доброю традицією разом обговорювати поточні справи, ділитися своїми досягненнями, складати плани на майбутнє.
Про важливі питання, що стосуються подальшого розвитку нашого вишу, а також про зміни і нововведення у світі науки та освіти розповів своїм колегам перший заступник директора з науково-педагогічної і навчальної роботи, д.е.н., професор Сергій Гушко. Він, зокрема, зупинився на питанні проведення ІІІ Міжнародного наукового конгресу.
Сергій Володимирович акцентував увагу на тому, що у 2020 році відбувся ребрендинг Конгресу SMART SOCIETY - 2020 та змінено місце проведення Конгресу. Нова назва Конгресу - «SOCIETY OF AMBIENT INTELLIGENCE 2020», а основні заходи в рамках Конгресу відбудуться у м. Кривому Розі 08-10 квітня.
С.В. Гушко також наголосив на тому, що в рамках Конгресу передбачено:
- для академічної спільноти – публікація матеріалів конгресу у виданні, яке індексується в провідних міжнародних наукометричних базах, зокрема, WEB of SCIENCE, а з 2020 року - у Scopus;
- для студентства – публікація тез у збірнику матеріалів Конгресу.
У рамках Конгресу також будуть проведені міжнародні конкурси студентських проектів за напрямами: «Бізнес моделі, інструменти та інновації в цифровій економіці», «Відповідальний бізнес і права людини» та «Трансформація промислових кластерів в умовах індустрії 4.0», а також регіональна інтерактивна гра «Економічний турнір» для учнів закладів загальної середньої освіти.
У цьому році в Конгресі братимуть участь представники наукової спільноти України, Польщі, Латвії, Португалії, Словаччини, Грузії та Узбекистану.
С.В. Гушко акцентував увагу викладачів на необхідності актуалізації інформації в ORCID. ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — некомерційний проект, мета якого створення єдиного, міжнародного реєстру вчених ORCID.
Сергій Володимирович зазначив, що засоби ORCID дають можливість легко модерувати індивідуальні профілі користувачів, зосереджувати в одному місці всю ключову інформацію про науковця, сферу його дослідницьких інтересіві публікаційну активність. ORCID має сумісність із численними науково-інформаційними системами різних установ і дозволяє налаштувати у своєму записі підтримку інших систем ідентифікації. Зручною особливістю ORCID як сервісу є можливість здійснювати експорт та імпорт наукометричного контенту з інших аналогічних профілів таких, наприклад, як ResearcherID чи Google Scholar.
Інше питання було присвячене результатам участі С.В. Гушка та К.В. Слюсаренко у Двоступеневому стратегічному практикумі для керівників закладів вищої освіти. Практикум реалізовувався громадсько-професійною спільнотою «Вище» та Саксонським центром дидактики у вищій школі.
Як зазначила К.В. Слюсаренко, у рамках проекту було відібрано представників керівного складу 16 українських університетів, для яких організатори підготували тренінгові сесії та зустрічі з експертами з України та Німеччини. Головне завдання проекту – показати наскільки якість викладання та організація навчального процесу впливає на якість освіти в цілому, та допомогти учасникам розробити і впровадити якісні проекти змін у своїх ЗВО.
Кожен із учасників тренінгу з жовтня по грудень 2019 року працював над своїм проектом якісних змін у системі викладання.
Так, колеги з Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського представили проект «Студентський тьюторинг у системі забезпечення якості освіти», Сумський національний аграрний університет представив проект «Тренінговий центр університету», НПУ ім. М.П. Драгоманова – «Дуальна форма здобуття освіти в системі підготовки вчителів», Університет ім. Альфреда Нобеля – «Створення тренінг-центру розвитку компетентностей», ДонНУ ім. В. Стуса – «Програма підвищення кваліфікації НПП «Teaching Art», НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» – «Вдосконалення системи вільного вибору дисциплін студентами», Львівська політехніка – «Удосконалення системи підтримки студентів», Ізмаїльський державний гуманітарний університет – «Центр кар’єрного зростання», Житомирська політехніка – «Центр дуальної освіти»
Ми працювали над проектом «Центр експертизи у гірничо-металургійній галузі». Між двома стратегічними практикумами учасники самостійно працювали над своїми проектами в командах і активно залучали викладачів та студентів зі своїх університетів до процесу змін. Під час роботи над проектами нам надавалися матеріали німецьких та українських експертів з таких питань, як розвиток якості викладання та навчання, акредитація курсових програм, розвиток центрів підвищення кваліфікації тощо.
У другій частині стратегічного практикуму (16-17 грудня 2019) ми представили свої (проміжні) результати та поглибили тему управління змінами у вищій освіті.
Так, зокрема, ректор Львівського університету «ITStep», де проходила друга частина практикуму, поділився досвідом управління університетом як бізнесовою структурою. Він наголосив, що в університеті «ITStep», як і в комерційних структурах, основну увагу приділяють таким сферам, як: маркетинг, продажі, фінансування, менеджмент, кадри, комунікації. Він поділився досвідом співпраці з бізнесом, підбору кадрів і залучення до викладання практикуючих фахівців, розказав про особливості профорієнтаційної роботи.
Цікавим був майстер-клас від Аліни Піддубної на тему «Change Management: як зробити зміни більш стійкими в довгостроковій перспективі». Говорили про те, що таке «успішний проект», що таке «управління змінами», як оцінювати ризики проекту, створювали карту емпатії цільової аудиторії свого проекту
Представниця Українського Католицького Університету розповіла про підтримку викладацької майстерності та професійного розвитку викладачів в університеті.
Під час презентації було наголошено на те, що «цінність викладача як педагога неухильно зростатиме і ставатиме все більшою конкурентною перевагою для університету. Університети мають інвестувати в професійний розвиток педагогічних навичок викладачів, якщо хочуть залишитися на плаву в сучасному конкурентному середовищі. У цифровому світі з легким доступом до інформації е-навчання стало чудовою нагодою створити «землетрус» у викладанні і поставити вкрай важливе питання, що є «добрим викладанням» у сучасному університеті. Все це підштовхує викладачів до пошуку більш новаторських викладацьких практик і моделей, а найголовніше – змушує їх змістити фокус із себе самих на студентів – їх потреб, обмежень, талантів, зацікавлень. Як наслідок, педагогіка як мистецтво у вищій освіті і професійний розвиток викладачів має стати стратегічним пріоритетом для УКУ». Я думаю, з цим не можна не погодитися.
Професор Ігор Шелевицький підготував онлайн-зустріч Ксенією Семеновою, директором із комунікацій YEP. Тема: «Для чого студентам стартапи».
Пані Ксенія розповіла, що YEP – це мережа академічних стартап-інкубаторів. Можливість без ризиків спробувати себе у підприємництві та запустити власний стартап за 3 місяці. Вона розповіла про можливості створення YEP-клубу при університеті. Клуб створюється за ініціативи університету або факультету. УЕР забезпечує повний методологічний та організаційний супровід роботи клубів. У клубах відбуваються зустрічі з підприємцями, обговорення нових ідей і проектів, тематичні перегляди фільмів та відео-лекцій. Тут студенти можуть працювати над своїми стартапами.
І.В. Шелевицький також зауважив:
- Науковець має бути обізнаним у справах, які мають глобальне на сьогоднішній день значення. Скажімо так, науки поза англійської мови, поза англомовними публікаціями, в принципі, немає. Такі зустрічі й такі кроки, звичайно, стимулюють до того, щоб людина виходила на широкі наукові простори. Для цього є всі можливості, тому що комунікації сьогодні дозволяють, навіть нікуди не виходячи, мати доступ фактично до всіх інформаційних ресурсів. А для цього треба володіти ІТ-технологіями, користуватися засобами комунікацій і розуміти, як працює вся ця технологія у науковій сфері.
Дмитро Пополов, заступник директора Криворізького металургійного інституту:
- Дуже ефективна робота таких зустрічей, як сьогодні. Найважливіше те, що в таких дискусіях народжується істина. І це дуже важливо. Особливо пошук нестандартних рішень у стандартних ситуаціях, що дозволить конкурувати на ринку підготовки спеціалістів і бути цікавими для споживачів у цій сфері.
