24 лютого о 5 ранку Росія напала на Україну під приводом "захисту людей від геноциду київського режиму". Пізніше причини нападу неодноразово змінювались.
Наші Захисники вже 34 доби самовіддано і мужньо боронять нашу землю від російських вбивць. І ми всі віримо у перемогу України. А поки ми спробуємо розібратися, що собою представляє російська агресія, чи вперше Росія напала на Україну, та які висновки ми можемо винести з цих жахливих подій на майбутнє.
Сьогодні ДУЕТ розпочинає серію публікацій, автором яких є кандидат історичних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних наук та в.о. декана юридичного факультету Державного університету економіки та технологій Шляхтич Роман Петрович.
Українсько-російські війни
Так, я не помилився у назві. Саме у множині: «українсько-російські війни». Те, що ми проходимо сьогодні – це місяць відкритого російського вторгнення в Україну. Але, насправді, з часу створення князівств у північно-східних землях Русі і до сьогодні ми маємо майже безперервну серію війн, які розв’язували правителі московії проти українців. Ці війни демонстрували питомі відмінності між українським світом, як органічною частиною Європи та московитським – завжди орієнтованим на деспотизм, тиранію, які притаманні дикунським племенам, що населяли азійську частину московії. Чергову криваву фазу цього цивілізаційного протистояння ми проходимо зараз. А починалось все з часів Середньовічної Української держави – Київської Русі (або Русі).
Руссю в середньовічній Європі вважали територію трьох князівств – Київського, Чернігівського та Переяславського. З ХІІ ст. в північно-східній частині Русі утворюються Суздальське та Ростовське удільні князівства. Ці землі вважались колоніями Русі. Більше того, на думку відомого історика А. Дж. Тойнбі, у процесі експансії на північний схід Київська Русь хоч і розширювалась територіально, але "надломилася" духовно. Виявом цього «надлому» історик вважав мілітаризм, який був притаманний фіно-угорським племенам, які населяли ці землі. В результаті, населення північно-східних князівств, з часом, почало поважати силу більше за розум, владу більше за власні свободи, а себе (чомусь?) почали вважати правонаступниками Київської Русі. За таких умов відбувається перша спроба московитів захопити українські землі, зокрема, Київ.
12 березня 1169 року під час чергового спалаху міжусобної боротьби військо ростово-суздальського князя Андрія Боголюбського оволоділо Києвом. Справа в тому, що в сучасній росії саме цього князя вважають батьком їхньої державності. (Якщо подивитись на реконструкцію обличчя цього «батька», яку виконав академік М. Герасимов ще в 1934 році, то ми побачимо наявні монголоїдні риси. Цьому не слід дивуватись, адже сьогоднішня орда, яка заполонила українські степи, теж складається з таких типових московитів). В ході захоплення, Київ зазнав тотального руйнування та грабунку. Так Боголюбський помстився Києву за те, що він був справжнім центром Русі, а не його Володимир-на-Клязьмі. Проте за життя Боголюбського Київ так і не покорився загарбникам. У 1172 році Андрій Боголюбський, розлючений непокорою київського митрополита Костянтина ІІ та князя Романа організовує новий похід на Київ. Але заволодіти Києвом вдруге та остаточно знищити місто-конкурент Боголюбському не судилось. Восени 1173 року його війська були вщент розгромлені під Києвом. А менш ніж через рік – в червні 1174 року він був вбитий своїм ж боярами. (Розгром військ Боголюбського під Києвом, очевидно, був однією з причин його вбивства. Боярам сучасного «освободітеля» на замітку!).
Після смерті Боголюбського, Ростово-суздальське князівство остаточно відокремилось від Середньовічної Української держави. На землях майбутньої московії з цього часу формується деспотична система правління основним конкурентом якої виступав Київ, як політичний та сакральний центр з демократичними традиціями управління.
В часи монгольської навали північно-східна територія Русі стала фактично одним з улусів Золотої Орди. І поступово, провідні позиції в регіоні починає займати московське князівство. А вже після розпаду Київської Русі московські правителі почнуть заявляти претензії на її територію, що стане одним з факторів агресії московитів щодо українців та нашої землі.
Далі буде….
